ВО "Свобода"

ENG

12 листопада 2014
Олег Тягнибок: "Свобода" була і залишається рупором та захисником інтересів української нації
Олег Тягнибок: "Свобода" була і залишається рупором та захисником інтересів української нації

Наша політична сила невигідна усім: і затятим ворогам ‒ недобиткам режиму Януковича, і колишнім партнерам, і комуністам, і лібералам, і Кремлю, і Заходові.

Після переможної Революції Гідності, реальним двигуном якої були націоналістичні сили, найбільш неочікуваним підсумком позачергових парламентських виборів стало невходження до Верховної Ради Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Цей факт багатьох тим більше шокує, що лишень для націоналістів дані всіх без винятку екзит-полів дивним чином не збіглися з порахованим ЦВК остаточним результатом, котрий буквально з перших хвилин підрахунку мовби "законсервували" на позначці 4, 7 відсотка. Чому і на цих виборах стало можливим фальшування, яким у результаті виявився новобраний парламент, чого чекати від нової Верховної Ради і які подальші плани у націоналістичної політичної сили ‒ про це в ексклюзивному інтерв'ю для нашого часопису розповідає лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок.

‒ Пане Олеже, як свідчать оприлюднені ЦВК результати виборів, понад 740 тисяч українських виборців, що віддали свої голоси за "Свободу", фактично втратили можливість отримати своїх представників у майбутній Верховній Раді…

‒ Найперше дякую усім, хто проголосував за ВО "Свобода". Будьте певні, жоден голос, відданий за націоналістів на парламентських виборах 2014 року, не пропаде і не буде втрачений, як не був змарнований жоден голос виборців "Свободи", починаючи з моменту участі об'єднання у виборах. Ваша підтримка надихає нас на боротьбу! Також зазначу: попри те, що в наступному парламенті не буде потужної фракції "Свободи", кожен ваш голос усе ж чітко звучатиме в стінах парламенту, оскільки до Ради пройшли семеро наших однопартійців-мажоритарників. Одночасно посилюватимемо роботу на місцях, аби рухатися до реалізації головної мети нашого об'єднання ‒ побудови могутньої заможної, соціально й національно справедливої Української держави.

‒ Чому так сталося, що "Свободі" забракло якихось 0, 29%, аби подолати прохідний бар'єр?

‒ Результат парламентських виборів, на жаль, значною мірою зумовлений впливом зовнішніх факторів: це і не оприлюднена частина Мінських домовленості, і позиція Заходу. Також зважте на знавісніле бажання олігархів не допустити "Свободу" в парламент. Наша політична сила невигідна усім: і затятим ворогам ‒ недобиткам режиму Януковича, і колишнім партнерам, і комуністам, і лібералам, і Кремлю, і Заходові. Бо усі вони усвідомлюють, що "Свобода" послідовно захищала би принципи Революції Гідності, боролася б за національну, соціальну та історичну справедливість. Яскравий приклад ‒ сумнозвісне голосування за закони 16 вересня про фактичну здачу Донбасу Кремлю. Воно проявило глибоку прірву між націоналістами, які єдині демонстративно відмовилися голосувати, та іншими парламентськими фракціями, які маскували свою позицію перед виборами режимом таємного голосування. У 8-му скликанні олігархат і транснаціональний капітал спробують "проштовхнути" закон про торгівлю землею сільськогосподарського призначення, запровадити регіональну російську мову, а також відчинити двері для розпродажу стратегічних підприємств. "Свобода" єдина могла організовано протистояти цьому у Верховній Раді.

‒ Якою, на Вашу думку, буде робота нового парламенту з огляду на те, що обирали його за старим, змішаним принципом ‒ тим, що свого часу запровадив Янукович, аби забезпечити собі покірну парламентську більшість? Чи буде більш проукраїнською, державницькою Верховна Рада 8-го скликання?

‒ На жаль, ці вибори відбувалися на підставі старого виборчого законодавства, яке склепали під Януковича. Вони стали не конкуренцією ідей, а конкуренцією грошей. Не змаганням програм, а змаганням біл-бордів. Тому виграв той, хто був у планах олігархів, в кого вони вклали сотні мільйонів. "Свобода" вимагала змінити законодавство й обирати парламент лише за пропорційною системою з відкритими списками, аби покласти край купівлі мандатів (ми навіть зареєстрували відповідний законопроект), ‒ однак більшість депутатів на це не пішли. Ось і маємо тепер у новій Раді чимало одіозних персонажів, зокрема тих, котрі, скажімо, голосували за "диктаторські" закони та подібні антиукраїнські "законотворчі ініціативи". Тепер вони успішно пересядуть у депутатські крісла в наступній Раді, скориставшись недолугим законодавством і фактично купивши собі індульгенцію. На жаль, годі й сподіватися на проукраїнську свідомість більшості новообраних парламентарів. Тому найбільшою внутрішньою загрозою для України є повторення сценарію зради революції 2004‒2005 років, що неминуче призведе до реваншу диктатури. А нової реінкарнації режиму Януковича Україна не переживе.

‒ Та все ж, на Вашу думку, хто реально переміг?

‒ Реальним переможцем виборів став антиукраїнський олігархат ‒ і це є найбільшим виявом зради Революції Гідності, після якої країна фактично отримала контрреволюцію негідників. Олігархи зробили ставку на підконтрольні їм ліберальні та псевдопатріотичні проекти, спекулюючи на залученні "нових облич" ‒ на зміну артистам і футболістам у презентативну частину списків затягнули комбатів і громадських активістів. Деякі різношерсті проекти вже встигли розсваритися ‒ іще навіть не увійшовши до парламенту. Фактично цей парламент ‒ ліберально-олігархічний, не врівноважений націоналістичною політичною силою. Це як організм, в якому бракує життєво важливого органа. Не знаю, як довго протягне, але продуктивно і гармонійно працювати однозначно не буде.

‒ Що на загал можете сказати про перебіг кампанії? Наскільки, принаймні для Вас, вона відрізнялася від попередніх?

‒ Як Ви бачили, проти "Свободи" тривала знавісніла інформаційна війна у численних приватних олігархічних ЗМІ. Фактично кожен олігарх на цих виборах узяв під своє "крило" котрусь партію і рекламував її на власних каналах, а опонентів свідомо очорнював. І лише "Свободу" паплюжили фактично всі без винятку! Проти нас застосовували цинічну технологію: псевдосоціологи бомбардували масову свідомість "непрохідністю" "Свободи", їм вторили платні політологи, які ще вчора працювали в штабі Януковича і приводили регіоналів до влади… До речі, схоже ми спостерігали і на попередніх виборах. А коли вся ця технологія не спрацювала і всі без винятку екзит-поли таки показали впевнене проходження "Свободи" до парламенту ‒ нашу перемогу брутально вкрали: в основному штучно піднявши явку на сході України. Фактично "Свободу" злили і поміняли на колишніх регіоналів у парламенті, бо з ними легше домовитися.

‒ Після переможної Революції Гідності Ваша політична сила неодноразово наголошувала на стрімкому зростанні популярності націоналістичних ідей у країні. Чому ж тоді "Свобода" опинилася поза Верховною Радою?

‒ "Свобода", без сумніву, значно розширила простір впливу націоналістичної ідеології, фактично зробила її загальноприйнятною і популярною в суспільстві. Тому, зважаючи на політичну кон'юнктуру, на нашому електоральному полі почали конкурувати всі без винятку, включно з затятими космополітами і лібералами, які на цих виборах мімікрували під націоналістів. Вони активно використовували націоналістичну риторику, хоча, звісно, не мають жодного бажання втілювати націоналістичні принципи. На жаль, на цих виборах показовий патріотизм став прикриттям для багатьох негідників.

‒ Тепер різні політологи кажуть, що Вашій політичній силі варто було діяти обережніше ‒ не йти у владу, а ‒ перечекати складні часи і не брати на себе відповідальності у вкрай невигідних умовах. Адже ж ваш вплив на владу насправді був мінімальний.

‒ "Свобода" увесь час упродовж Революції Гідності та війни з Росією поводилася як державницька політична сила, а не як популістичний політпроект. Звісно, нам було невигідно брати відповідальність за владу, але це було життєво необхідно заради виживання держави. Тому електоральні "вершки" зібрали одні, а відповідальність штучно, через приватні ЗМІ, перекинули на "Свободу". Як у тому анекдоті. Хто винен? ‒ Невістка!

‒ А як щодо помилок? Ніщо не бездоганне, і Ваша політична сила також…

‒ Звісно ж, "Свобода" мала певні промахи, бо й справді ніхто не ідеальний. Ми живі люди… Але ж ніхто насправді не зробив більше, ніж ми, для захисту національних інтересів. Хто ще зробив більший внесок у Революцію Гідності? Яка політична сила заплатила більшу ціну за перемогу? Хто ефективніше за нас працював у минулому парламенті? Скажіть ‒ яка ще політична сила третину свого керівництва відправила на фронт?

Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Помилки виправлятимемо, а втрачене будемо надолужувати. "Свобода" продовжить внутрішньопартійне очищення від зрадників та тих, хто не витримав темпу внутріпартійної роботи і напруження у боротьбі. Ми модернізуємо структури, оновимо кадровий склад партії, вдосконалимо технологічні моменти в політичній діяльності, посилимо ідеологічну роботу, а головне ‒ будемо й далі обстоювати інтереси українців. "Свобода" була і залишається рупором, виразником та захисником інтересів української нації в побудові національної за змістом та європейської за формою держави.

Газета "ВО "Свобода""